ця душа не жила на землі
мов комета під сонцем зависла
всі їй сенси були замалі
як взуття із якого виросла
непритомна але жива
поміж снів і міцної чорної
забирала себе сама
із притулку для не потворної
кожен день заплітав думки
як волосся у чорну кОсу
вона справжня лиш де рядки
відпускають по вітру босу
автор: Аліна Звіздецька