Аліна Заверткіна – Ну що ж, привіт…

Ну що ж, привіт… Зустрілися з роками.
Минуло п’ять, чи, може, тільки два?
Колись грішила пізніми дзвінками,
Тепер ти поряд – не знайду слова.
Усі не ті. Вдивляюся сумними
В твої веселі. І крізь пальці час…
Здається, вічність ми були чужими.
І пусто так. Давно немає нас.
Є ти і я, між нами інші люди
І ціла прірва вічного жалю.
Вдихну тебе. Вдихну на повні груди!
Насмілюся… І змовчу, що люблю.

автор: Аліна Заверткіна

Ну що ж, привіт…