Александр Горчинский – Ефект Доплера

Коли ти віддаляєшся, голос стає спотвореним,
Наче плівка із ним не бажає свого завершення.
І крізь ноти твої метастази ростуть бемолями.
Коли ти віддаляєшся – ці відчуття найперші.

Потім пазл буденності вчуся складати наново,
Десь під ліжком знаходжу його позабутий клаптик,
Натрапляю на шафу, де був чи скелет, чи Нарнія,
Сам до себе кажу: «й не таке, чувак, розгрібав ти!»

Втім ці справи потоку фрустрацій ніяк не втримують,
Від них користі – як від парфумів в громадськім сортирі.
І твій голос огидним стає, як новини з Криму,
Бо коли ти ідеш, голос тягнеться в певній мірі.

автор: Александр Горчинский
фото: Марта Сирко
більше віршів сучасних авторів

 Ефект Доплера