Альбіна Смолянська – Він мене береже.

Він мене береже. Ніжно-ніжно.
Так, як досі ніхто не беріг.
Якось так методично, неспішно
Він кордони мої переміг.

Якось тихо і геть непомітно
Він у моє життя увійшов.
Чим я стала для нього примітна?
Як він стежку до мене знайшов?

Як я маю віддячити Богу,
Що він наші долоні з’єднав?
Він мені прокладає дорогу
Навіть там, де ніхто не ступав.

Він для мене – щоденна потреба.
Доза щастя – це зустріч на мить.
Він для мене дарований з неба.
Чим могла я таке заслужить?

А яка з ним безцінна хвилина!
І як гріє рука на плечі…
Він для мене не просто людина –
Клаптик неба отут, на землі.

13.08.2014 р.
автор: Альбіна Смолянська