Мій дивний рік, ілюзія утіх.
Була в тобі приречена й незнана,
Була в тобі і бажана, й кохана.
Я у тобі тікала від усіх.
Мій точний рік, розставив на місця
Усе, що було спутано й неясно.
Я зрозуміла – все буває вчасно,
Навіть відсутність рими у митця.
Мій винний рік, пророчений мені.
Вином-виною запивала Долю,
І дрібку щастя всипавши до болю,
Ковтала дні, самотні і сумні.
Мій довгий рік, описаний пером.
Датовані у віршах тихі сльози,
Словами цементовані морози,
Стежки, зарослі диким полино́м.
Мій рік вигнання, росту в боротьбі,
Випробувань і формування волі.
Безцінний досвід і повчальні ролі.
Я дякую за вічність у тобі.
09.12.2014 р.
автор: Альбіна Смолянська
