Ахматова Анна – Сіроокий король

Сероглазый король

Слава тебе, безысходная боль!

Умер вчера сероглазый король.

Вечер осенний был душен и ал,

Муж мой, вернувшись,

спокойно сказал:

«Знаешь, с охоты его принесли,

Тело у старого дуба нашли.

Жаль королеву. Такой молодой!..

За ночь одну она стала седой».

Трубку свою на камине нашел

И на работу ночную ушел.

Дочку мою я сейчас разбужу,

В серые глазки ее погляжу.

А за окном шелестят тополя:

«Нет на земле твоего короля…»

1910

Сіроокий король

Болю безвихідний, слався тепер!

Вчора король сіроокий помер.

Вечір осінній задушно палав,

Муж мій вернувся

й спокійно сказав:

«Знаєш, із ловів його принесли,

Тіло під дубом столітнім знайшли.

А королева, така молода,

Сивою стала до ранку. Шкода!..»

Люльку свою на каміні знайшов

І на роботу нічну він пішов.

Буду я доню будити від сну,

В сірі очиці її зазирну.

А за вікном тополине гілля

Шепче: «Немає твого короля…»

Переклад М. Москаленка

cтислі перекази творів світової літератури