Коли вже нікуди іти

Коли по тілу легкий дощ,
Коли вже нікуди іти,
Коли ще хочеться вперед
Але уже немає сил могти
Коли ні алкоголь,ні кава
Вже не спасе від емоційних сцен,
Коли не хочеться вистави,
Бо вже не видно рішення проблем.
Коли іще один безглуздий келих
міцного і домашнього вина,
І ще одна безглузда тяга,
і попіл струшуєш з вікна. Коли в стіні ти бачиш лиш безвихідь,
не помічаючи дверей…
Тоді мине, це все мине…
лиш йди вперед ти не втрачаючи ідей…

автор: Адрианна Орнест