Зніми кайдани з моїх рук, Дай волю думкам і слову. Відчуй мою руку знову Й закінчи це коло мук.
“Так краще”- порожній звук. Тоді я не хочу краще! Шепоче душа пропаща: “Коханий, проте віслюк”.