Дорогою іду до дому, вітерець шумить,
І на безкраїм лузі травою шелестить,
Шепотом до мене тихим каже – як життя прожить,
Бути вільним, бути сильним, з усіма дружить.
Зранку сонце встане, серце променем зігріє,
Радістю наповнить і добром повіє.
Дарувати кожен день посмішку, тепло,
Людям добрим радість, позитив й добро.
Авт. Попілевич А.