Ніхто не знає як важко мені

Ніхто не знає як важко мені
І я тримаю все при собі.
Кидаюся в крайність, не знаходжу нічого
Все як раніше нічого нового
Важко в житті, та я все зможу
Хоч спотикаюсь не раз, та я прохожу
Прохожу в перед через терня буття,
Та що поробиш – таке вже життя.
Як хочеться щоб було так як бажаєш,
Бажанню віддаєш себе, а потім страждаєш
Ці рядки я пишу суто про себе
Щоб не робили помилок таких як у мене.
Та я оптиміст і маю надію,
Я вірю у Бога, і живу як вмію.
Я знаю, що щастя, обов’язково знайду
Воно уже близько, я до нього іду.

Авт. Попілевич А.