Згадай мене в сумну хвилину

Згадай мене в сумну хвилину,
згадай тоді, як весело тобі,
як добре було нам з тобою
“Було!”-повторюю собі.
Та час летить невпинно:
минає ніжність і любов,
а потім покидає вірність,
яка служила нам обом.
Кохання в серці залишає
лиш спогали про відчуття,
а час лікує наші рани
лишаючи лиш слід рубця.
Я образ твій поволі забуваю
і голос твій ,і очі, трішечки сумні,
забти б все пов`язане з тобою
і жити просто, як завжди.