Життя спустило таймер часу
Й не можна зупинить його ніяк
Лишень один Господь відає,
Коли він скінчиться і як.           
І взявши у свої старечі руки, Доля,
почне із нього ниточку плести,
а наші бідні матері
вимолюють в Невпроханої  слізно:
“Ти нитку-доленьку його
весняними квітками проплети”…