Тетяна Гапонюк – Кохання вб’є тебе, дитино.

Кохання вб’є тебе, дитино.
Яскравим сяйвом восени
Ти посміхнешся без причини
Прийшли, здалось, прекрасні дні.

Та все ніяк не відпускає
Той біль у грудях, так болить
Як він тебе не помічає
І коли поруч Він стоїть.

Сьогодні він для тебе відчай
І сум і сльози і печаль
Та в той же час для тебе вічний
він сміх і радість у очах.

Кохання може убивати
Ізсередини й без ножів
Кохання важко забувати
Й не повернуть минулих днів.