Марта Тарнавська – Вітер

Вітер, солоний вітер,
що хмарить обрій,
вітер, що пахне літом,
п’янкий і добрий,

вітер, що бризки піни
несе в обличчя,
вітер, що з далечіні
до моря кличе,

вітер, що пестить тіло —
гарячу бронзу,
вітер — рибалка смілий,
надморський бонза,

вітер, чайок квиління
і шуму повен,
вітер, немов весіння
бурхлива повінь,

вітер, що ніжно пестить
волосся в хустці,
лине, мов перелесник,
мені назустріч.

1958

Меню