…не забудь також сказати про тих, хто тобі ні в чому не дорогий,
хто тебе не любив або не беріг, хто на берег не допоміг зійти,
і також попроси за таких, які називаються пристрасно –… Читати більше...

Поки не пізно – бийся головою об лід!
Поки не темно – бийся головою об лід!
Пробивайся, вибивайся –
Ти побачиш прекрасний світ!
Короп – той навпаки, зануриться в глибини,
Втече на саме… Читати більше...

Коли вам скажуть: ви живете
в найкращому з існуючих суспільств,
в найгуманнішій в світі державі,
то знайте: до вас заговорила
СТІНА

Коли тобі скажуть: все, що діялось
в нашій Імперії,… Читати більше...

вірші бродять в моїй голові,
наче вівці без пастиря,
ходять краплі дощу по траві
…лиш не впасти би…

перші краплі важкі
б’є дощем.
вечорова година.
щем.

автор: Мар’яна Савка… Читати більше...

наша осінь з маленькими деревами
дуже швидко минула

скільки ж бо треба того часу для
рудого листя щоб опало воно з
невисокого віття

наша осінь з маленькими деревами
дуже швидко минула… Читати більше...

руки мої порцеляна скільки нам років Господи
скільки потрібно любовей і губ до найближчої пристані
скільки доріг хоч приблизно молитв і гордості
треба пройти чи відчути вітрів і … Читати більше...

я люблю її мозок як потаємну кімнату
де зашторено вікна і зламано ключ у замку
треба бути тут тихо а в разі чого – втікати
чи зникати між привидів що причаїлись в кутку

тут у скринях – поламані… Читати більше...

ми поза сезонами осінь співає соло
ховаємо руки в кишенях неначе золото
неначе на пальцях мозолі думки дозовано
зіниці розширені волосся електризоване

дзвінок телефону здається… Читати більше...

я літатиму довго над лісом осіннім
я кричатиму довго над полем німим
стану жовтим листком
стану сірою тінню
невловимим як мить
безтілесним як дим

був сторічний мій страх і притиснутий… Читати більше...