Кодизована мова — засекречена мова певної соціальної групи (див.: СловоЖаргон). Так, співочі братства XVII-XVIII ст., які строго регламентували діяльність кобзарів та лірників, мали свій статут, касу, корогву та особливу, “лебійську”, мову. У художній літературі К.м. має вигляд анаграми, глосолалії тощо, за нею простежується фольклорна традиція (замовляння, дитячі лічилки і т.п.), магія культового чину. У поемі І.Франка “Лис Микита” наводиться цікавий фрагмент К.м., зміст якого прочитується навпаки (“Перші чари — очі карі, / Певні чари — розум ярий, / Та найбільша міць — чуття…”):

А тепер клякни покірно.
Чари дам тобі, що вірно
Доведуть все до пуття:
“Іракі чо и рачіш pen,
Йирям узори рачін веп,
Яттучь цімаш ліб й анат”. 

Меню