Ізотонізм (грецьк. isos — рівний та tonos — наголос) — рівнонаголошеність у рядках тонічного вірша. До принципу ізотонічного акцентування дуже часто звертався М.Семенко: Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно із стуми — Це ж жах, коли побачив, що воно оголене.

Меню