Синестезія (грецьк. synaesthesis — одночасне відчуття) — художній прийом, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів. Найяскравіше С. проявилася у ліриці раннього П.Тичини — поета, схильного до “кольорового слуху” та “слухового кольору”, здатного сприймати, скажімо, квінту як жовту густу барву тощо. Синтетичне взаємозумовлення цих чинників приводило до витворення одночасної “мальовничої музичності” як чільної ознаки “кларнетизму”: “За частоколом — / Зелений гімн”; “Мов золото-поколото, / Горить-тремтить ріка, / Як музика” і т.п.

Меню