Багата рима — рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій:
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
(Ліна Костенко).
Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, а — передовсім — якнайповнішим суголоссям ліворуч від наголошеного складу, розкриваючи риму будь-якої форми — окситонної, парокситонної, дактилічної чи гіпердактилічної. Б.р. набуває рис оригінальності і тоді, коли римуються українські слова з чужоземними (а також з архаїзмами, діалектизмами тощо):
Бідний брате! Дні твої намарне
Пропали в фінських болотах, —
Ліпше б ти, як трувер, впав на Марні
З іменем Мадонни на устах
(Є. Маланюк).
Б.р. спостерігається й у випадках, коли римується окреме слово з кількома суголосними словами:
Вже навіть серце
скіфською бабою скаменючилось.
Прокляніть, бабцю,
як перед вашою пам’яттю
завиню
чимось (М.Тимчак).
Б.р. протистоїть бідній римі.