Синонім (грецьк. synonimos — однойменний) — слова, відмінні за звучанням, але однакові чи близькі за змістом. Вони складають синонімічне гніздо, в “центрі” якого міститься стилістично нейтральне слово^ оточене іншими, з різними смисловими відтінками, оцінним та емоційним забарвленням (віхола, заметіль, метелиця, юга, хуга,”хурделиця, завія). Застосування С. у поетичному мовленні зумовлює його змістову місткість І точність, яскравість емоційно-експресивної палітри художнього зображення, виповнює його поліфонічним звучанням.,Подеколи С вживаються як композиційний прийом у ліричному сюжеті, виявляючи його внутрішню драматургію з градаціями та пуантами:

Пропало, пройшло, пролетіло,
Минулося, щезло, спливло,
Лишень головешками тліло.
Лишень попелищем цвіло.
Одвіялось, сном одіснилось,
Одмарилось — ген набулось,
Вкотилось і ген одкотилось.
Солоним риданням зайшлось…

(І. Драч).

Одночасне застосування” у поетичному тексті паралельних С. називають синонімією.

Меню