Єлизавета Несова – Медові вуста

Я обпекла губи медом,
Тягну скрипку вгору;
Я обпекла небо медом –
У мене чорні підступні очі…
Я вміло користуюсь небом,
Ти вміло роздягаєш інших –
Таке наше життя збуджене,
А в країні криза й нелюди…

Я обпекла губи медом –
На них відчула смак кохання:
Дурні люди сидять по кафешках;
Дурні люди п’ють каву;
Дурні люди цілують один одного
Та не бачать, як ми дивимось;
Мед із вуст ллється…

Зупини дурну дівчинку,
Хай не обпікає губи,
Хай миє собі посуд,
Хай від тебе йде,
Хай посміхається:
Мед на вустах ж кусається…

10.10.09

Меню