Семененко Іван – Плине нічка на човнику (Збірка)

ХОДИТЬ БІЛОЧКА ПО ЛІСУ

Ходить білочка по лісу,
По високому, густому,
По зеленому, рясному.
В неї стежечок багато
По землі і по деревах.
Кожна стежечка — до зірки,
Кожна стежечка — до шишки,
Кожна стежка — до горішка.

СПРУТ

Лежить спрут коло хати,
Утомився, хоче спати.
Його ноги — всі дороги,
Його руки — всі стежини,
Його очі — всі криниці.
Позлітались з неба птиці —
На дерева посідали,
Дітям казку розказали
Про цього старого спрута.

БЕРЕЗА

Чому в лісі темно?
Чому в лісі сумно?
Бо нема берези,
Нема білокорої.
А де ж та береза,
Де ж та білокора?
Пішла собі в поле
Світить тим, хто поле.

ПЛИНЕ НІЧКА НА ЧОВНИКУ

Плине нічка на човнику,
На ясному, золотому.
Плине нічка над землею:
Над селами, над містами,
Над ріками, над мостами.
Плине нічка, потопає,
В білім морі пропадає.
Потонула, вже немає:
Тільки човник на дні моря
Ще і досі тихо сяє.

КУЛЬБАБА

У матері кульбаби колисок багато,
У матері кульбаби багато дітей.
Вона їх в колиски
Спатоньки кладе.

ІЖИТЬ РІЧКА ПО КАМІННЮ

Біжить річка по камінню,
По твердому, по крутому,
По гострому, по слизькому.
Біжить річка дні та ночі —
Дороге каміння точить.
Біжить річка, поспішає,
Із каміння не звертає:
Бо камінне дно найкраще,
Не замулиться нізащо.

ЧОМУ В ТЕБЕ, ШОВКОВИЦЕ…

Чому в тебе, шовковице,
Ягоди чорненькі,
Ягоди чорненькі
Та ще й солоденькі?
Чому в тебе, дівчино,
Чорні оченята, ніби ноченята?
Чому в тебе, джмелику,
Чорний голосочок,
Чорний голосочок,
Солодкий медочок?

ПРО ПІВНЯ

Хоч півень п’є воду холодну,
Але, як вогонь, палає:
У півня червона корона
І борода червона;
У півня червоні очі
І вуха червоні;
У півня червоне пір’я
І лапи червоні;
У півня червоний сон
І пісня червона —
Ку-ку-рі-ку!

Меню