Біографія Миколи Трублаїні

Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола Петрович) (25 квітня 1907 — 5 жовтня 1941) — український письменник.

Народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільского району Вінницької області. У 1915 році пішов до Немирівської гімназії. Навчання він не закінчив — у п’ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям. До фронту Микола не потрапив — впав з вагону поїзда і покалічив ноги. Після одужання повернувся до рідного села, де став комсомольським активістом — організовує хату-читальню, керує сільською самодіяльністю, в шістнадцять років завідує сільбудом.

У вінницьких газетах (зокрема «Вісті ВУЦВК») почали з’являтися його дописи і кореспонденції про життя на селі. У 1925 році редакція газети «Червоний шлях» посилає М. Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. По закінченні курсів він працює в редакції харківської газети «Вісті». Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент «Вістей» вирушає у двомісячну подорож на Далекий Схід. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха.

В 1930 році Трублаїні вирушає в експедицію в Арктику, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте, письменник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М.Трублаїні нагороджено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», „«Ф.Літке» — переможець криги“. Згодом, в 1932 р., письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Недивно, що люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».

Також твори письменника мають патріотичну спрямованість, зокрема широко відомі пригодницькі повісті «Мандрівники», „Шхуна «Колумб»“, науково-фантастичний роман «Глибинний шлях». З перших днів нім.-рад. війни М.Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». Він загинув восени 1941 року у боях під Дніпропетровськом. Ім’ям М. Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.

Твори

  • «Вовки женуться за оленями», збірка
  • «Оповідання боцмана», збірка
  • «Берег невідомого острова», збірка
  • «Хатина на кризі», збірка
  • «З півночі мчав ураган», збірка
  • «Лахтак», повість (1935)
  • «Мандрівники», повість (1938)
  • „Шхуна «Колумб»“, повість (1940)
  • «Орлині гнізда», повість (незаверш., 1941)
  • «Глибинний шлях», науково-фантастичний роман
  • «Твори у 4-х томах», зібрання (1955–1956)
  • «Мандри Закомарика», збірка (1957)
  • «Оповідання про далеку Північ», збірка (1959)
  • «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку», казка (1962)
  • «Волохан», збірка (1965)
  • «Крила рожевої чайки», збірка (1972)
  • «Пустуни на пароплаві», збірка (1979)

Оповідання

  • Сорочка капітана Хозе Індалего
  • Лоцман
  • Життя за Батьківщину (1941)
Меню