Ольга Анцибор – Чекання

Я тебе виглядаю, коханий,
Із далеких і близьких доріг,
Я благаю тебе, довгожданий,
Щоб прийшов ти до мене, прибіг.

Я крізь дощ простягну тобі руку,
Другу руку крізь спеку подам.
Перебуду я довгу розлуку,
Бурям наперекір і вітрам.

І нехай вітер дме тобі в спину,
Буря стихне хай, Сонце сія,
Щастя й радість безкраю, невпинно
Із долонь твоїх питиму я.

Я весну принесу тобі ніжну,
Літа спеку і осені щем.
І любов цю, останню й безгрішну,
Небо скропить солодким дощем.

Меню