Біографія Галі Мазуренко

Галина Мазуренко (Боголюбова) народилася 25 грудня 1901 р. в Петербурзі, середню освіту закінчила у Катеринославі (1919).

У період національно-визвольної боротьби воювала в армії Української Народної Республіки (3-я Залізна стрілецька дивізія армії УНР), за бойові заслуги була нагороджена залізним хрестом. З 1920 р. в еміграції (спочатку у Варшаві, потім Берліні); з 1923 – у Чехословаччині.

Після поразки УНР навчалася в Українському педагогічному інституті ім. М.Драгоманова та в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. Відвідувала лекції в УВУ. Захистила докторат із філософії, викладала в УВУ.

Друкувалася у “Літературно-науковому віснику”(«Віснику”), «Пробоєм» та в інших періодичних виданнях. Перша збірка «Акварелі» вийшла 1926 р. у Празі, згодом там же вийшли «Стежка” (І939), «Вогні» й «Снігоцвіти» (обидві 1941).

Після Другої світової війни переїхала до Лондона, працювала у студії-ательє, потім коледжі при Лондонському університеті. Веде гурток живопису “Т’юздейз” (“Вівторки”). У 1992 р. стала членом Спілки письменників України.

Померла 27 травня 2000 р. у Лондоні (Великобританія).

Там вийшли її збірки: «Пороги» (1960), «Ключі» (1969), «Зелена ящірка» (1971), «Скит поетів» (1971), поема «Золота корона» (1972), «Північ на вулиці» (1980).

Меню