Христина Сможаник – Я у віршах бачу розраду…

Я у віршах бачу розраду,
І у них бережу я пораду,

Коли голосно, криком сміюся,
То визнайте – так Богу молюся.

Я в печальних захована квітах
І в зросілих від сліз повіках.

Я на радощах всіх обіймаю,
А, як сумно мені пригортаюсь.

Я люблю. Ви повірте, люблю вас
І, як отримую каменем пас.

Не таю ні на кого обіду,
Краще мимо вас я проїду

І залишуся в ваших словах,
Ніби Ангел у ніжних снах.

Меню