Аня Тет – Не говори, не воруши слова…

Не говори, не воруши слова,
Які лиш полем вітер рознесе
Не розгуби.. бо не суха трава
Той зміст, що слово у собі несе

Подумай про зерно, яке посієш –
Як ти за ним доглянеш, як зростиш ?
І як збереш врожай, то чи зумієш
Зерно і в чиєсь поле донести ?!

Не говори, не шепочи у тишу –
Вона пуста,німа,.. там глухий звук
Нічого цінного у ній ти не залишиш
Лише страждатимеш від розпачу і мук

Тож у шаленому круговороті буднів –
Згадай про Вічне..зупинись на мить..
Думки-скарби ти відтвори у буквах
Додай ще звуків – й слово забринить..

© Аня Тет

Меню