Леся Українка – Сосна

З вітром весняним сосна розмовляла,
Вічно зелена сосна.

Там я ходила і все вислухала,
Що говорила вона.

Ой, не «зеленого шума» співала
Вічно смутная сосна…

Ні, не «зеленого шума»!

Чулася в гомоні тяжка зимовая дума.

Ранком зимовим діброва мовчала,
Наче замерла сумна,

Тільки рясним верховіттям шептала
Вічно зелена сосна;

Там я ходила і все вислухала,
Що говорила вона, –

Та не веселая дума

Чулася в гомоні того «зеленого шума»!

[1892]

Меню