Леся Українка – Напровесні

Не дивуйтесь, що квітом прекрасним
Розцвілася дівчина несміла, –

Так під промінням сонечка ясний
Розцвітає первісточка біла.

Не дивуйтесь, що думи глибокі
Будять речі та сльози пекучі, –

Так напровесні дзвінкі потоки
Прудко, гучно збігають із кручі.

Не дивуйтесь, що серце так рв’яно,
Щиро прагне і волі, і діла, –

Чули ви, як напровесні рано
Жайворонкова пісня бриніла?..

Меню