Павло Мовчан – “Реалізується прощання…”

Реалізується прощання,
і зосереджується біль
до спазматичного мовчання
у серцевині, у тобі…
Роз’ятрюю, як рану, губи,
добувши звуки з глибини,
мов згустки крові: лю-ба, лю-ба…
Вкінці спочатку озирнись…
Не озираєшся… Поволі…
тебе… дорога… віддаля…
Світло без тіні… Зойк без болю…
тікає… із-під ніг земля…

***

Меню