Знову червоне сукно і чорний колір землі – це все частина мене, мого існування…
День поступово згас, забравши з собою усі земні мрії, які хмарами скупчилися навколо скупого світла, заходячого за обрій, сонця. Холодні блукаючі тіні, довго нишпорять по закутках твоєї, змученої пошуками, душі. Тобі лишилося лише сліпо спостерігати за зиґзаґами власної долі, спокійно сприймати всі її суворі вироки та щиро радіти її щедрим дарункам, почувати себе щасливою істотою, розумною істотою, невід’ємною від Бога та природи.
Суворий час народжує сувору особистість. Людину з мужнім, гарячим серцем, яке б’ється лише в одному напрямку – у такт зі своїм народом, своєю Батьківщиною!
Ідеал ; земний Едем для душі і тіла – літнє, квітуче поле, ясне небо з чітким зоряно-місячним покровом, рідна душа, що поряд з тобою й шалений постук серця, марево кохання, постійне бажання з радістю віддати життя за коханий ідеал – ідилія, батьківщина патріота…Вишита сорочка на тілі – не як спосіб відокремитися, а як спосіб заглибитися у себе, у свій нарід, у вічність…Підґрунтя для подальшої, внутрішньої боротьби з собою ніколи й не ким не може бути викоренене з вільної особистості – де ви бачили ліс без жодного дерева ?!
Самотня стежка край білобокого села, застиглі у гордому поклоні старезні верби та гонорові осокори, дзвін джерельних серенад, червоні плями на місяці, неосяжні та бездонні простори українського рушника, стоголоса мудрість української пісні. Чого ти ще шукаєш у сутінках власної свідомості, серед рідного народу в рідній землі ? Не турбуй себе марними пошуками істини – вона ще з народження в тобі !Вона в тобі з молоком матері, з першим вдихом українського повітря, з першим постуком серця – ти повинен був відчути, що ти є – УКРАЇНЕЦЬ ! Ось де істина, ось найвища правда та винагорода від Бога. Використай цей дар оптимально, не заплямовуй його брудом іншомовних та іншокультурних середовищ, збережи його у первозданній, самобутній красі і з гордістю та шаною передай своїм нащадкам!

до публікацій Сашка

Меню