Дарина Брильова – Осінь. Ще тепла, гучна…

Осінь. Ще тепла, гучна
Б’є в мої тихі скроні.
Я не занадто сама,
Я незнайомка недолі.
Примха моя чи жарти? –
Листя мені як зорі..
Йду крізь вогні й напасті,
Осінь стрічаю нову.
Ми з нею зовсім чужі,
Тільки волоссям схожі!
Осінь, прошу, відведи,
Звідси деньки негожі.
Я тобі вірити зможу,
Норов твій не клястиму..
Бий мене, осінь, у скроні.
Вчи мене, як дитину.

Меню