Андієвська Емма – Деякі аспекти світла

Струс.  Поле  закрутилося  тюрбаном
І  —  до  ноги  —  структури  апатичні.
Усе,  що  доти  —  виважене  й  точне,  —
На  скрині  дно,  —  на  ній  сидять  бабуні

Із  присмерку,  із  гною  і  ебену,
І  —  ні  шпарини  —  в  збочення  чи  втечу.  —
Ядро  буття  —  пришвидшену  летючість,  —
Долоню,  що  —  й  крізь  ночі  горобині.  —

Головоногі  дмухають  в  козиці,
Аби  —  на  пил  —  процес  механізацій
І  —  хоч  на  мить  —  у  вічність  контрамарку.

І  кожен  —  на  свою  —  єдину  мірку  —
Молотить  прірву,  що  над  ним  тяжить.  —
Для  пітьми  —  й  дух  —  бандитський  ватажок.

2002

Меню