Петро Гулак-Артемовський – Батько та син

“Ей,  Хведьку,  вчись!  Ей,  схаменись!  —
Так  панотець  казав  своїй  дитині:  —
Шануйсь,  бо,  далебі,  колись
Тму,  мну,  здо,  тло  —  спишу  на  спині!”
Хведько  не  вчивсь  —  і  скоштовав
Березової  кашки,
Та  вп’ять  не  вчивсь  і  пустовав  —
Побив  шибки  і  пляшки;
І,  щоб  не  скоштовать  од  батька  різочок,
Він  різку  впер  в  огонь  та  й  заховавсь  в  куток.
Аж  батько  за  чуб  —  хіп!  —  і,  не  знайшовши  різки,
Дрючком  Хведька  разів  із  шість  оперезав!..
Тоді  Хведько  скрізь  слізки
Так  батькові  сказав:
“Коли  б  було  знаття,  що  гаспидська  дрючина
Так  дуже  дошкуля,  то,  песька  я  дитина,
Коли  б  я  так  робив:
Я  б  впер  дрючок  в  огонь,  а  різки  б  не  палив!”

29  жовтень  1827  рік

Меню