Як гляну на місяць і зорі червоні,
Хотів би я вгору летіти в балоні,
Покинув би службу і землю прокляту,
Де так небезпечно тепер бюрократу,
Де вільності всякі заводять прем’єри,
Де людям поважним грозяться есери,
Де легко маєтку позбутись дощенту,
Де цінять так низько державную ренту.

Ой, дайте ж балона! Я землю покину;
Самі вже спасайте крамольну країну,
Нехай вам голота диктує закони;
Мене ж авансуйте та дайте прогонні,
Копійку на милю земної орбіти,
Щоб стало з залишком на Місяць летіти…
А може, я кину цю любу химеру
І, грошики взявши, махну на Рів’єру.

автор: Самійленко Володимир

Меню