Дівчинонька по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила.

Приблудила к зеленому дубу:
Ой тут же я ночувати буду.

Я ж думала, що дуб зелененький,
А то стояв козак молоденький.

І сказала: “Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю.

Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж, молода, дороги не знаю”.

Коли б дівка дороги не знала,
То б козака гультяєм не звала.

А сказала б: “Козаче-соколу,
Виведь мене з зеленого бору.

Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору”.

Примітки:

  • Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.

українські народні пісні

Меню