Я боюсь побачити й на мить
Тебе в світі снів чи задзеркаллі.
Знаю, серце болем защемить,
Забринить в очах сльоза печалі.

Відженеш надовго ти мій сон
Своїм поглядом, мазком блакиті…
І серця зіллються в унісон,
Не на вік, хоча-би на пів миті…

Забереш мій спокій і пісні,
Знову зникнеш в далину безкраю…
Та прийдеш ти наяву, не в сні,
В задзеркаллі я тебе чекаю!..

автор: Настя Німець

Меню