Любов не застрахована від правди,
Вона мовчить, коли прийде самотня ніч,
Коли у снах здається що літав ти,
Лишаючись з коханням віч-на-віч.Не вчіть, а вчіться говорити чесно,
І цілувати своє сонце у вуста,
Щоби разом стрічати кожну весну,
У двох у хмарах плавати на небесах.Міста одні, дороги й водоспади,
Нізащо не втрачайте свій палкий вогонь,
Життя для нього, і для неї лиш заради,
Не відпускайте більше щастя зі своїх долонь.
Вона мовчить, коли прийде самотня ніч,
Коли у снах здається що літав ти,
Лишаючись з коханням віч-на-віч.Не вчіть, а вчіться говорити чесно,
І цілувати своє сонце у вуста,
Щоби разом стрічати кожну весну,
У двох у хмарах плавати на небесах.Міста одні, дороги й водоспади,
Нізащо не втрачайте свій палкий вогонь,
Життя для нього, і для неї лиш заради,
Не відпускайте більше щастя зі своїх долонь.
автор: Юрій Підвінський
