Зашкарубла монета місяця
Небосхилом пустоголовим
Сніг у просторі наче біситься
З вітром міситься,
Випадковим.
І нести б себе вже до ліжка
Загорнутися в теплу ковдру
Почитати цікаву книжку
Ну а я споглядаю нишком
Сніг у морду.
Та під ним не так вже і морозно!
Обійма, притискається цупко
Зачекаю на весну, мені ж бо не боязно
І гойдатиме повінь труп мій граціозно
Шкода пташки подзьобають хутко.
автор: Юра Скринников