Поговори зі мною незнайомко,
спитай, що нового, як справи…?
Я знаю, що для тебе боком,
чи зранку пив я чай, чи каву…
Поговори зі мною про погоду,
про осінь довгу і раптову,
про музику, кіно і моду…,
поговори зі мною, зігрій словом….
Поговори зі мною незнайомко…,
про те, як дні пливуть в минуле,
про те, що часом без резону,
й про те, коли просто забули,
що ти снуєш…., відчуваєш,
що серце твоє б’ється в грудях…,
поговори зі мною, я благаю…
Мені так боляче по струнах
неминучість б’є й байдужість…
Поговори зі мною незнайомко,
про те, як часто люди судять,
й про те, що рветься там де тонко…
автор: Юра Матвійчук
