Юра Матвійчук – Не писалося…

Не писалося…
Сніг ішов і заметілі,
небо дарувало крила,
дні вузлами й пазлами,
хаос в голові…
Десь тонули кораблі,
і я то зверху, то на дні…
Не писалося… Уві сні
приходили музи,
диктували рядки,
куплети, і ноти…
Хіба ж я був проти???
Не писалося…
Я був тисячним,
був сотим,
своїм, чужим,
з тобою, і ні з ким…
Наносив грим,
котились сльози,
і метаморфози
розривали мозок…
Не писалося…
Лиш лишались
букви,
що не хтіли ставати словами…
Не писалось…,
а я ж той самий,
і так само
дихаю, існую…
Не писалося мені…
Чуєш…???
Не… писалося…

автор: Юра Матвійчук

Не писалося…