Юнко Віра – За Україну…

Десь там неправдою добитий
Лежить солдат минувшини,не наших днів,
Лежить землею чорною покритий.
Він вже не бачить світлих снів.

За що ж поклав отак своє життя?
За що в бою він бився так завзято?
Лиш за сім’ю свою,за наше з вами світле майбуття
Він зголосився Батьківщину захищати.

Здогадуючись,що іде на вірну смерть,
Що більше не побачить голубого неба,
Він мріяв, що розіб’ють ворога ущерть.
Він знав, що Україні так потрібна його жертва.

Зробивши все,що міг, та і не тільки,
Він втомлений, але щасливий аж до краю
Із гордістю зміг опустить повіки,
Востаннє глянувши як сонце догорає.

Солдат цей знав, що це нова сторінка
Історії країни,що закохана у волю.
Нехай і закінчилась по життю його мандрівка,
Та врятував своєю смертю України долю.

Таких як він багато,всіх не полічити:
І Січові Стрільці, і воїни УПА…
За ними матері пролили слізні ріки,
Вони ж за Україну віддали свої життя.

Беручи приклад з них, і дивлячись на не одну могилу,
Боротись будемо ми до кінця!
Останній вдих зробивши за Вкраїну,
За волю віддамо свої життя

автор: Юнко Віра