Юля Миргородська – не так. не буде вже як бУло….

не так. не буде вже як бУло….
ні ти…ні я, ні те, що поміж нами….
зчини вікно, боюсь що вітер здує….
усе, що проговоримо словами.
здалося навіть, що я із цього місця….
не зрушу…вічність простою….
я навіть втомленність в твоїх зіницях…..
люблю.
люблю….
чомусь я почала боятись…
немов дитина, залишена, сама…
якій не хочеться ні бавитись,ні гратись…
як надто довго її батьків нема…
ось так і я…

вечірнє небо рожевинкою вкрило…
мій обрій там, де я тепер стою….
спасибі, Небо, ти усе зробило…
щоб я промовила ****Ю!

автор: Юля Миргородська

не так. не буде вже як бУло....