Запитай мене, чи розчаровуюсь я в людях,
чи лишаюсь з слізьми на самоті?
Чи дико серце б’ється в грудях,
чи тонуть думки, ніби у смітті?
Запитай мене, чи плювали мені в душу?
коли так були потрібні обійми та тепло.
І довіру більше не вернути,
як не склеїти розбите на шматочки скло.
Запитай мене, чи живе у мені страх,
чи вкрились туманом мрії непогасні?
І уві сні лечу я, наче птах,
лечу, щоб загубити надії повсякчасні.
Запитай мене, чи в голові моїй бардак,
чи твердо стою на ногах?
Чи цілує хтось мене так,
щоб мороз пішов по губах?
Запитай мене, чи з болем жити холодно?
Вип’ю вина, щоб блиск появився в очах.
І знаєте, погана погода не за вікном,
погана погода у ваших серцях.
автор: Юлія Палюх
