Юлія Кириленко – Бабусенько…

Бабусенько, голубко мого серця,
Побудьмо лиш з тобою наодинці,
В житті я не випрошую гостинці,
А прошу в Бога доленьки люстерце,
Щоб глянуть і побачить там тебе,
Де мудрості дітей моїх навчаєш,
Де старості ніяк не помічаєш,
Де лютий біль ніколи не шкребе…
Бабусю, обійми мене, будь ласка,
Не знаю, скільки нам відміряв Бог,
Та в мить оцю з тобою ми удвох,
Із ніжних уст твоїх летить дрімлива казка.
Бабусю, на плечі твоїм засну,
Й присниться із дитинства та країна,
Народжена у пісні журавлиній,
Із джерела твого лиш талану.
У цілім світі мені мало слів,
Аби любов твою всесяйну осягнути…
Таким теплом лиш можуть огорнути
Ті рученьки, мов чари мольфарів.
Ніхто так по голівці не погладить,
Не начаклує борщ такий смачний ніхто.
Не бійсь, за видноколом ще тих сто,
Завжди я зможу біль в душі розрадить.
Бабусенько, шепочеш ти мені,
Що я для тебе ще мала дитина,
А я в молитві прихилю коліна,
Щоби розлука скніла вдалині.
Голубонько, до серця прихилю
Твої я руки, що не звідали спокою,
Змахну сльозу, що котиться щокою,
З тобою радість в пісні розіллю.

автор: Юлія Кириленко