Юлія Алейнікова – Тобі, мабуть, казали, що я відьма.

Тобі, мабуть, казали, що я відьма.
Що є вороже щось в моїх очах.
Що золота не ношу, завжди срібло.
Опівночі ворожу при свічках.
Що в мене є зеленоока кішка.
І що я тихо з нею розмовляю.
Що тільки на мітлі чи тільки пішки,
а третього варіанту не буває.
Тобі, мабуть, казали, що я відьма.
Тож ти мене обходиш стороною.
І врешті решт збагнеш занадто пізно,
яким би ти щасливим був зі мною.

автор: Юлія Алейнікова

Вона покинула мертве місто утікши до моря