Я засну рано-вранці, разом із сонцем.
Коли навколо стихнуть усі і все.
Півночі дивитимусь у самотнє віконце,
Півночі слухатиму рок і тебе.
Мені так потрібно, щоб ти був поряд,
Щоб прийшов і розсіяв цей морок.
Хочу твій силует знайти у вікні,
Його ніжно освітлюють зорі.
У кімнаті тихо. Чути голос твій.
Землю накрила нічна полотнина.
Затихла музика. “Відчиняй.
Я ще довго стоятиму під твоїми дверима?”.
автор: Майя Момот