Я Українець!

В кожній країні мають бути як мінуси так і плюси. Історія кожної держави особлива та унікальна. Знамениті та талановиті люди ступали по землях того чи іншого народу. Багато цікавинок можна знайти в кожній державі. Але я, без сумніву, обираю свою незалежну Україну!  Хороші приклади історії моєї батьківщини надихають мене на працю та надають стимул діяти. Взяти до уваги хоча б тих самих козаків. Скільки різних подвигів вони вчинили. Скільки родин було врятовано завдяки їх сміливості. Скільки корисного для майбутнього покоління козаки зробили. Завдяки їх прикладу відроджено честь України. А як що-до наших захистників? Ми зараз живемо завдяки тому, що колись за нашу землю помирало багато старих людей, дорослих осіб навіть школярів та студентів (згадаємо бій під крутами). Поважати і цінити таких людей наш прямий обов`язок. Адже саме ці герої війни і забезпечили нам сьогодення як народу!
Хочу згадати про українських письменників та поетів! Вірші Лесі Українки, Бориса Олійника, Володимира Підпалого, Івана Малковича чи Івана Франка надають українцям поваги до своєї батьківщини. І це далеко не всі українські письменники. Також як самому найвидатнішому, на мою думку, поету хочу виділити більше уваги. Підкпеслюю творчість нашого знаменитого земляка – Тараса Григоровича Шевченка. Я, читавши вірші перший раз, був дуже вражений його патріотичним настроєм. Взяти хоча б вірш ,,Мені однаково, чи буду”, я вчив його напам`ять і, чесно кажучі, рядки цього вірша налаштували мене проти війни. В ньому вірші зображено те, як жив наш видатний письменник. Він піклувався про нашу землю, хотів аби ми не забували про те, що вона має бути незалежною і вільною державою. Так воно і сталося. Стимулюючи себе цими думками, наші герої пробивали шлях до гарного життя – до життя, де буде незалежність і вічна свобода не тільки слова, але й особистості!
Українські історичні пісні я також не можу забути. Люди, які їх складали, робили це для того, аби зберегти пам`ять для нащадків про славні імена героїв та увічнити пам`ять про видатні історичні події. У цих піснях яскраво зображений патріотичний настрій українців та їх волелюбний дух! Особисто мені найбільш імпонують такі пісні як: ,,зажурилась Україна, бо нічим прожити…”, ,,та, ой, як крикнув же та козак Сіркo”, ,,ой Морозе, Морозенку” та ,,чи не той то хміль”. Я багато разів слухав кожну із них, але найкращу із цих вибрати так і не зміг. Дуже яскраві моменти історії зображені в цих піснях і якби не вони наврядчи в нашому поколінні склалося таке позитивне ставлення до наших героїв.
Мені дуже подобається моя держава, викидаючи всі мінуси та залишивши всі плюси, найкращого для мене місця і придумати марно. Я народився в Україні, я тут і живу, я тут і хочу жити!

автор: Валентин Кашпур