Я так люблю простих людей!

Я так люблю простих людей!
В них більше,ніж в будь-кому,тайни,
і завжди погляд їх безкрайній
все манить вглиб простих очей…
Я так люблю простих людей.
В них більше сенсу,ніж в будь-кому,
і хочеться поставить кому
десь поміж слів їх і ідей…
І що б вони не говорили,
бере чудне якесь чуття,
наче,крім них,цього буття
ніхто зовсі?м не розуміє…
І серед днів всіх і ночей,
з ким не вела б я спілкування,
на думку проситься зізнання:
я так люблю простих людей!