Я закричу,
Хай вчується тобі,
Не сказане, не зірване, не стерте,
І пам”яттю на клаптики роздерте,
Я промовчу,
Залишу все в собі.
Я не заплачу.
Я не маю сліз,
Вони обсипались бурштиновим камінням,
Залишилось злиденне оніміння,
Що ти в дарунок лиш для мене ніс,
Я промовчу, бо вже не маю сліз…